Уявіть повідомлення, яке приходить увечері в месенджер: «Виплати від ООН під час війни — 8 800 гривень на особу». Нижче — посилання, коротка анкета і кнопка «Подати заявку».
Саме такі розсилки навесні фіксував Центр протидії дезінформації. За посиланнями не було жодних грошей — лише фішингові сайти, створені, щоб викрасти персональні й банківські дані, повідомляла «Межа».
Тепер про схожу схему попереджає кіберполіція Києва. Шахраї створюють фейкові сторінки міжнародних фондів, копіюють символіку відомих установ і пропонують заповнити заявку на виплату.
Далі людину ведуть на підроблену форму входу, що імітує банківський сервіс. Отримані дані відкривають зловмисникам доступ до онлайн-банкінгу — і до грошей.
Кіберполіція радить насторожитися, якщо повідомлення обіцяє виплату кожному без винятку й підганяє терміново перейти за посиланням. А вимога назвати CVV, PIN-код, пароль від банкінгу чи одноразовий код — однозначний сигнал зупинитися.
«Навіть логотип відомої організації не гарантує, що сайт справжній», — попереджає керівник 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Києві майор поліції Ігор Чепур.
За його словами, шахраї навмисно обирають теми, які викликають у людей довіру або надію на фінансову підтримку. Гуманітарна допомога підходить ідеально: вона б’є по тих, хто найбільше її потребує, — переселенцях, біженцях, людях, які повертаються додому.
Механіка не нова. Ще навесні 2022 року Держспецзв’язку фіксувала фішингові розсилки під виглядом інформації про державну допомогу переселенцям і українцям за кордоном.
Зловмисники, попереджала служба, «швидко реагують на звістки про будь-яку допомогу» (Урядовий портал). Того ж літа ПриватБанк застерігав від фейкових «виплат» від імені ООН, ЄС і навіть НАТО, які поширювали через Telegram-канали.
Відтоді змінилися лише декорації. У травні 2025 року людей додавали до Telegram-груп із «фінансовою допомогою від UNICEF» на 10 800 гривень — зі скриншотами «виплат» і вигаданими «щасливчиками» («Еспресо»).
Торік у грудні соцмережами ширилися обіцянки по 7 400 гривень від ООН «усім громадянам». Гроші пропонували зарахувати на будь-яку картку — навіть на «єПідтримку» (OBOZ.UA).
Цифри підібрано не випадково. 10 800 гривень — це 3 600 гривень на місяць упродовж трьох місяців: саме стільки УВКБ ООН виплачує людям, які повернулися додому («Українські новини»).
Тут і криється найнеприємніше для читачів цього сайту. Справжня підтримка для тих, хто повертається, існує — і саме тому шахраям так зручно її підробляти.
За даними видання, право на допомогу УВКБ ООН визначає поєднання вразливості та місця проживання. Заявки приймають партнерські центри та онлайн-реєстрація, а базовий пакет документів — паспорт, ідентифікаційний код і банківський рахунок.
Зверніть увагу: рахунок, а не CVV-код. ООН ще 2022 року попереджала, що гуманітарна допомога повністю безкоштовна, а CVV у вас не попросять ніколи (ООН в Україні).
УВКБ ООН додає, що «ніколи не вимагає оплати за будь-які послуги чи допомогу» і «не запитує особисту інформацію через неофіційні канали» (УВКБ ООН).
Для тих, хто живе за кордоном, загроза не менша. У переліку шахрайських схем УВКБ ООН окремо названо месенджери на кшталт Telegram і WhatsApp, а серед приманок — обіцянки переселення чи прискореної реєстрації в обмін на гроші або особисті дані (УВКБ ООН).
Масштаб проблеми видно з банківської статистики. За даними НБУ, у 2025 році збитки від шахрайства з картками зросли на 24% — до 1,4 мільярда гривень (Mind).
90% цих втрат спричинила соціальна інженерія. Тобто люди самі віддали шахраям дані карток, паролі чи коди.
Якщо ви за кордоном, але досі користуєтеся українською карткою, ця статистика — і про вас.
Але гроші — лише перша втрата. Ще 2023 року заступник голови НБУ Олексій Шабан заявляв, що такі схеми «координуються, спрямовуються та фінансуються спецслужбами рф» і що «ведеться гібридна та фінансова війна» («Фокус»).
Дані з фішингових форм цінні не лише грошима. У зламаних акаунтах, попереджала Держспецзв’язку, російські хакери розміщують пропаганду та заклики здаватися.
Друга втрата — довіра. Центр протидії дезінформації ще 2022 року фіксував, як російська пропаганда поширювала тезу «Ніякої допомоги від ООН немає, листівки про надання допомоги роздають шахраї!» (АрміяInform).
Виходить подвійна гра: шахраї обіцяють «допомогу всім», а пропаганда переконує, що допомоги немає взагалі. Людина, яка раз обпеклася на фейку, легко повірить другим — і може пропустити допомогу, на яку справді має право.
Захист починається з простих правил. Перевіряйте інформацію про допомогу лише на офіційних сайтах організацій і не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень.
Нікому не повідомляйте CVV, PIN-код, пароль від банкінгу чи одноразові коди. І не платіть «комісій» за оформлення через посередників.
Якщо дані вже потрапили до шахраїв, телефонуйте до банку за офіційним номером і блокуйте картку. Повідомити про злочин можна онлайн на порталі кіберполіції, а за кордоном — ще й поліції країни, де ви живете.
Долучитися до захисту можна й самому. Проєкт BRAMA, створений за підтримки кіберполіції, об’єднує людей, які повідомляють про підозрілі ресурси, не поширюють фейки й попереджають близьких.
За даними проєкту, спільнота вже надіслала понад 140 тисяч таких повідомлень, а за її участю заблоковано понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту. Для участі достатньо смартфона — де б ви не жили; канал проєкту в Telegram — @brama_channel.
«Інформаційна безпека сьогодні стосується кожного», — наголошує оперуповноважена 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва. І додає: «Навіть невелика дія має значення».
Справжня допомога ніколи не просить ваш PIN-код. Фальшива тільки на нього й чекає.




