У суботу, 9 листопада, під головним офісом Червоного Хреста у столиці Польщі кілька десятків українців провели меморіальну акцію на підтримку військових, які перебувають у російському полоні.
Родичі бранців Кремля та зниклих безвісти, а також активісти польсько-української спільноти «Wspólnie PoMoc» вчергове закликали організацію виконувати покладені на неї завдання – шукати людей, підтверджувати перебування у полоні та перевіряти умови утримання, передає Укрінформ.
«Червоний Хрест має бути гарантом прав і свобод людини, але на жаль, таким не є. Організація й досі не надала повної інформації про стан наших військовополонених і не забезпечила належного моніторингу їхніх умов утримання. Ми просимо Червоний Хрест почути наші голоси та вжити реальних дій для захисту прав наших військовополонених», – заявила одна з організаторок акції Катерина Челядіна.
Люди тримали у руках плакати з написами «Червоний Хрест – захищає права терористів», «Free Azov» і «Мовчання вбиває». На акції виступили родичі військовополонених та військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти.
Олеся Богданова прийшла до представництва Червоного Хреста з прапором, на якому фото її батька Ігоря Богданова. Жінка вимагає, щоб організація забезпечила право родичів полонених на кореспонденцію. Каже, що «це надзвичайно важливо для підтримки морального духу бранців Кремля, бо вони знатимуть, що за них борються і що їх чекають вдома».
«Мій батько став на захист України з 2014 року. На момент повномасштабного вторгнення, він вже перебував у Маріуполі, у складі 501 батальйону Морської піхоти. Він потрапив у полон 4 квітня 2022 року разом з побратимами у Маріуполі. Про батька я знаю лише те, що він є підтвердженим Міжнародним комітетом Червоного Хрест, але за майже 3 роки його полону я жодного разу не отримала звістки. На всі мої звернення надати мені інформацію про стан здоров’я мого батька, я не отримала нічого», – розповідає Богданова.
Від звільненого під час останнього обміну військового жінка довідалася, що «до батька кілька разів приходили медики, а полонені піддаються тортурам і масово хворіють на туберкульоз».
«Мій батько в колонії в Мордовії. Йому зараз 53 роки. Я не знаю, чи було у нього якесь поранення. Я хочу відповіді про стан здоровʼя мого батька, я хочу чіткого розуміння, що можу не тільки написати листа, а мати певність, що він дійде і батько зможе мені відписати», – каже донька полоненого морпіха.
Радіон чекає із полону рідного брата, морпіха Мирослава Чорномор: «Він потрапив до неволі 12 квітня 2022 році із заводу Ілліча. Їм дали наказ і вони здалися, на заміну їм обіцяли швидке повернення з полону, але обіцянки не були виконані. Зараз він в Донецькій області, йому винесли вирок – довічне увʼязнення, на що Україна відповіла, що таких людей ми не міняємо. За допомогою російського адвоката була подана апеляція, зараз чекаємо вироку».
Радіон Чорномор – брат полоненого морпіха Мирослава Чорномора на меморіальній акції на підтримку українських військовополонених біля офісу Червоного Хреста
Щоб достукатися до Червоного хреста і змусити його діяти, активісти планують 19 листопада, у тисячний день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, розпочати масову акцію із написання листів до військовополонених. Упродовж трьох тижнів планують зібрати понад 10 тисяч листів, принести їх до офісу Червоного хреста з вимогою передати їх бранцям Кремля.
Нагадаємо, українська громада та колектив посольства в Польщі у День захисників і захисниць України, 1 жовтня, вшанували у Варшаві памʼять героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.
