Масштабна міграційна хвиля, спричинена війною в Україні, вимагала від європейських держав значних ресурсів для забезпечення соціального захисту, медичного обслуговування, житла та інтеграційних програм для переселенців. Протягом періоду з січня 2022 по серпень 2025 року країни Європейського Союзу та інших європейських держав спрямували на підтримку українців понад 137 мільярдів євро, формуючи складну структуру фінансової допомоги, яка відрізнялася залежно від чисельності прийнятих біженців, наявності державних програм та локальних потреб, передає ІА “ФАКТ”.
Німеччина: найбільші витрати та масштабна інтеграція
Федеративна Республіка Німеччина посіла перше місце за обсягом витрат на підтримку українських переселенців і водночас за кількістю осіб, які отримали тимчасовий захист. Загалом понад 1,2 мільйона громадян України були зареєстровані в Німеччині, і федеральний уряд витратив на їхнє забезпечення близько 36,5 мільярдів євро.
Значна частка цих коштів була спрямована на соціальні виплати, оренду та будівництво житлових приміщень, організацію медичного обслуговування, а також на проведення інтеграційних та мовних курсів, що сприяють соціальній адаптації переселенців. Системність підходу дозволила створити відносно стабільну інфраструктуру для прийому великої кількості біженців, що, у свою чергу, сприяло більш ефективній координації фінансів і соціальних послуг.
Польща та Чехія: високий обсяг підтримки за чисельністю переселенців
Польща, яка стала одним з основних напрямків для українських громадян, надала допомогу приблизно одному мільйону осіб, витративши на це близько 29,3 мільярдів євро. Сума включала видатки на житлові умови, медичне обслуговування, соціальні виплати та програми підтримки працевлаштування.
Чехія забезпечила допомогу 397 тисячам українців із використанням понад 8 мільярдів євро, що дозволило фінансувати широкий спектр соціальних і освітніх програм та медичної підтримки. В обох країнах спостерігається прагнення створити комплексну систему інтеграції, яка поєднує матеріальну допомогу з можливостями для адаптації та професійного розвитку переселенців.
Інші європейські країни: різноманітність обсягів витрат
Витрати на підтримку українських біженців у Західній і Південній Європі також були значними, але відрізнялися залежно від чисельності прийнятих громадян та місцевих бюджетних можливостей.
Іспанія виділила 8,63 мільярдів євро на утримання близько 248 тисяч українців, Франція забезпечила фінансову підтримку 74 тисячам осіб із використанням 4,46 мільярдів євро, а Велика Британія реалізувала програму Homes for Ukraine з витратами 3,83 мільярдів євро.
Румунія спрямувала на ці потреби 4,17 мільярдів євро, Італія — 3,64 мільярдів євро, Швейцарія — 3,56 мільярдів євро, а Бельгія — 3,39 мільярдів євро. Така розмаїтість фінансових показників відображає не лише чисельність прийнятих біженців, але й національні особливості систем соціального захисту та пріоритети державної політики щодо інтеграції переселенців.
Взагалі у вересні 2025 року країни ЄС ухвалили 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту українським громадянам, які виїхали з України через війну. Цей показник перевищив серпневі дані на 49% і став найвищим місячним результатом з серпня 2023 року, свідчачи про зростаючу потребу у координації прийому нових переселенців, а також про активізацію адміністративних процедур із надання соціальної та правової підтримки.
Комплексний аналіз витрат європейських країн на підтримку українських біженців за період із січня 2022 по серпень 2025 року демонструє, що фінансові ресурси були мобілізовані в масштабах, що перевищують 137 мільярдів євро. Витрати значною мірою залежали від чисельності прийнятих громадян, внутрішніх бюджетних можливостей та пріоритетів соціальної політики.
Найбільші обсяги фінансування спостерігалися у Німеччині, Польщі та Чехії, тоді як інші країни активно долучалися до підтримки переселенців через реалізацію програм житла, медичних послуг і соціальної інтеграції. Динаміка надання тимчасового захисту демонструє адаптивність європейських систем у відповідь на постійно змінювану міграційну ситуацію та свідчить про високий рівень ресурсного забезпечення для українських біженців.
