Українські біженці, які перебувають у Латвії, стикаються з новими змінами у системі державної підтримки, що відображають поступову трансформацію підходів уряду до інтеграції переселенців у суспільство та економіку країни. Попри те, що на початку війни держави Європи запроваджували широкий спектр допомоги для українців, нинішні поправки до законодавства Латвії демонструють зменшення обсягу преференцій, які раніше забезпечували певний рівень матеріальної та соціальної підтримки для громадян України. Ці зміни мають прямий вплив на біженців, особливо на тих, хто починає працювати, потребує медичних послуг або користується громадським транспортом у країні, передає ІА “ФАКТ”.
Основні зміни у законодавстві
Сейм Латвії ухвалив поправки до закону про підтримку громадян України, що передбачають відмову від кількох ключових заходів допомоги. Зокрема, уряд припиняє надання одноразової допомоги на початку працевлаштування, яка раніше становила розмір мінімальної місячної зарплати. Про це 3 грудня повідомило Delfi.
Міністерство внутрішніх справ обґрунтовує це рішення тим, що значна частина українців вже інтегрована у ринок праці країни та має доступ до загальних механізмів підтримки зайнятості, таких як консультації та послуги Державного агентства зайнятості. При цьому українські громадяни зберігають можливість отримувати ці послуги у тій самій кількості та за тими самими умовами, що й громадяни Латвії.
Крім того, зміни торкаються пільг на транспорт: українці тепер отримуватимуть лише стандартні знижки на регіональні маршрути та перевезення багажу, аналогічні до інших категорій пасажирів. Раніше жителі України могли користуватися регіональним громадським транспортом безкоштовно та перевозити багаж без оплати.
Нові норми також передбачають, що українці будуть сплачувати доплату пацієнта при отриманні медичних послуг, хоча залишаються права на отримання послуг охорони здоров’я, що фінансуються державою, на тих самих умовах, що й для застрахованих осіб.
Ще однією важливою зміною стало скасування покриття витрат на реєстрацію власних тварин та виконання обов’язкових ветеринарних вимог для українців. Це означає, що всі пов’язані з цим процедури тепер потребують самостійного фінансування переселенцями.
Статистика та актуальна ситуація
За даними державних органів, у середньому щомісяця для набуття статусу тимчасового захисту в Латвії наново реєструються 500–600 осіб, що значно менше, ніж у перші роки війни, коли кількість нових переселенців була значно більшою. Станом на 1 жовтня 2025 року до Реєстру фізичних осіб Латвії було внесено 31 152 громадянина України.
Це свідчить про поступове стабілізування міграційних потоків та, можливо, про зміну пріоритетів уряду щодо допомоги біженцям, спрямовану на зменшення прямого фінансування та перехід до більш інтегрованих моделей підтримки.
Зміни у Латвії відображають ширші тенденції в Європі, де низка країн переглядає свої програми підтримки українських біженців. Наприклад, уряд Нідерландів планує закрити центри житлового розміщення для українців, після чого біженці повинні будуть самостійно покривати витрати на житло та медичне обслуговування.
У Німеччині ухвалено законопроєкт, який передбачає скорочення виплат для новоприбулих громадян України, і ті, хто прибув після 1 квітня 2025 року, більше не зможуть отримувати щомісячну допомогу у розмірі 563 євро.
Ці приклади демонструють тенденцію до поступового зменшення преференцій для біженців у країнах ЄС, що може стимулювати їхню економічну активність та інтеграцію, але одночасно збільшує навантаження на родини, які залежать від державної підтримки.