Site icon #Повернення

Олешки можуть стати новою сценою кремлівської пропаганди для Заходу

Церква Святого Михайла в окупованих Олешках, фото 2016 року

Церква Святого Михайла в Олешках, квітень 2016 року (до окупації). Фото: Dmytro Petishkin / Wikimedia Commons, CC BY 4.0

Щоб поїсти, люди в окупованих Олешках чекають на дрон. Наприкінці вересня українські військові скинули через Дніпро близько чотирьох тонн продуктів у сотню точок міста. 4 жовтня, за словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, туди долетіли ще майже 400 пакунків.

Решту часу більшість мешканців їсть раз на день. «Немає борошна, немає м’яса, немає олії, немає цукру, немає солі», — так описала ситуацію в розмові з Al Jazeera начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.

До великої війни в Олешках жило близько 24 тисяч людей. Тепер, за оцінками, які наводить The Moscow Times, — до двох тисяч, серед них близько 50 дітей. Моніторингова місія ООН з прав людини лише за першу половину року зафіксувала в Олешках і Голій Пристані щонайменше 29 загиблих і 54 поранених цивільних.

Омбудсман Дмитро Лубінець описував їхній вибір просто: залишитися й голодувати або виїжджати й ризикувати підірватися на міні.

Нарешті в міста з’явився шанс. 23 жовтня Білий дім оголосив про локальне перемир’я, домовленість про яке забезпечила перша леді США Меланія Трамп: до Олешок мають доставити допомогу, а охочих — евакуювати (УНІАН).

Механіка операції проста лише на папері. Представники обох сторін мають обійти мешканців удома й оцінити їхні потреби, а охочі виїхати — самі обрати напрямок: Україна чи росія. Роботу документуватимуть американці, зокрема незалежне медіа (РБК-Україна).

«Я очікую, що деякі захочуть поїхати до росії, а деякі — до України», — сказала Меланія Трамп. Саме тут з’являється простір для режисури: окупанти, за даними Херсонської ОВА, і так шукають мешканців, яких можна змусити або переконати говорити на камеру.

Але в Kyiv Post уже пролунало застереження. Аналітикиня Зарина Забриски припускає, що кремль використає гуманітарну паузу для контрольованого пресуру — виставити себе рятівником, а винною в голоді зробити Україну.

Звучить як теорія змови? Перевірка показує інше.

Сценарій для такої вистави, схоже, вже написаний. 7 жовтня СБУ попередила, що один із підрозділів окупантів отримав наказ записати серію інтерв’ю з мешканцями Олешок. Люди на камеру мали звинуватити українських військових в обстрілах і блокаді та висловити підтримку російській армії («Детектор медіа»).

Херсонська ОВА уточнила, що командирам наказали зняти по кілька десятків таких роликів. Більшість мешканців відмовляється, але перші відео вже вийшли на російському телебаченні («Цензор.НЕТ»).

Офіційна риторика москви звучить так само. Ще 20 вересня речник кремля Дмитро Пєсков звинуватив Київ у тому, що той нібито зриває доставки, і поскаржився на дрони в небі, повідомляла Al Jazeera.

Факти розповідають іншу історію. За словами очільника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, окупанти намагаються збивати дрони з їжею, забирають або перепродують продукти й затримують людей, які їх збирають (Militarnyi).

А гуманітарні й міжнародні організації москва на окуповані території не пускає взагалі — тож евакуація досі трималася на кількох волонтерських групах, пише The Moscow Times.

Лубінець і Гасаненко прямо називали це утриманням цивільних як «живого щита» на лінії фронту (РБК-Україна).

Чому ж ідеться саме про західного глядача? Відповідь є у звіті Служби зовнішньої розвідки Естонії за 2024 рік. Головна мета кремлівських пресурів на окуповані території, пишуть естонські розвідники, — змінити антиросійські настрої західної публіки й підірвати підтримку України (Välisluureamet).

Механіка відпрацьована. Поїздки часто організовують нібито незалежні благодійні фонди, учасників вербують за участі спецслужб, а західним блогерам і «журналістам» маргінальних видань оплачують дорогу й «матеріали». Серед учасників таких поїздок звіт наводить, зокрема, італійця Джорджо Б’янкі та німецького блогера Томаса Рьопера (Anti-Spiegel).

Результат — «незалежні свідки», на яких москва потім посилається, зокрема на майданчиках ООН. І глядачі, для яких це знято, — сусіди, колеги й виборці в тих країнах, де сьогодні живуть мільйони українців.

Цей жанр ми вже бачили. Удар по драмтеатру в Маріуполі росія заперечувала — Amnesty International назвала його «очевидним воєнним злочином» російських військ (Amnesty).

Загибель полонених в Оленівці москва списувала на українські HIMARS. Управління ООН з прав людини встановило, що вибух не був спричинений цими ракетами (Інтерфакс-Україна).

Удар по вокзалу в Краматорську, де загинули щонайменше 58 людей, росія теж заперечувала й запевняла, що «Точку-У» більше не використовує. Human Rights Watch знайшла докази протилежного (HRW).

А страти й жорстоке поводження з людьми в Бучі підтвердила незалежна комісія ООН («Главком»).

Чесно про слабкі місця статті. Kyiv Post пише, що перемир’я почнеться 29 жовтня, — так повідомляв офіс першої леді. Проте Київ і москва називали 27 жовтня (РБК-Україна).

Згадку про ролик, який нібито поширила пропагандистка Маргарита Симоньян, нам незалежно підтвердити не вдалося. Решта ключових тверджень — від попередження СБУ до звіту естонської розвідки — підтверджується іншими джерелами.

Що це означає для нас? Насамперед — дивитися на Олешки найближчими тижнями уважніше, ніж зазвичай.

Сигналів кілька. Якщо в місто приїжджають блогери з маргінальних видань у супроводі «благодійних фондів», а не Червоний Хрест чи ООН, — це пресур, а не гуманітарна місія. Якщо «вдячні мешканці» говорять одними й тими самими фразами — це сценарій, а не свідчення. І ще один: коли сюжети з Олешок першими поширюють не українські чи міжнародні медіа, а канали, які давно працюють на кремлівські наративи.

Українцям за кордоном варто бути готовими до таких сюжетів у стрічках знайомих і місцевих медіа. Відповідь на них — не емоції, а посилання: на попередження СБУ, на звіт естонської розвідки, на висновки Amnesty та ООН.

Справжня перевірка перемир’я — скільки людей поїли, отримали ліки й поїхали туди, куди самі захотіли. А якщо «вдячних» відео з Олешок з’явиться більше, ніж врятованих людей, ми знатимемо, для чого його використали.

Exit mobile version