В умовах війни і глобальної мобільності українські громадяни все частіше отримують доходи за межами країни, працюючи віддалено, ведучи бізнес або отримуючи виплати за міжнародними контрактами. У такому контексті питання правильного декларування та сплати податків стає не лише юридичною необхідністю, а й механізмом забезпечення фінансової безпеки та уникнення конфліктів із законодавством як України, так і держави, де були отримані кошти.
Основні правила оподаткування доходів, отриманих за кордоном
За українським законодавством будь-який дохід, отриманий за межами країни, підлягає оподаткуванню в Україні. Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 18 відсотків. Крім того, для доходів, отриманих до 1 січня 2025 року, застосовується військовий збір у розмірі 1,5 відсотка.
Якщо дохід був нарахований в іноземній валюті, його сума перераховується в гривню за офіційним курсом Національного банку України на день отримання коштів. Таке правило дозволяє забезпечити прозорість обліку та відповідність між валютними доходами та національним податковим законодавством.
Подати декларацію українці можуть двома способами. Перший варіант – надсилання документів поштою з описом вкладення, причому відправлення має відбутися не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення строку подання. Другий варіант – електронне подання через систему електронного документообігу України, що дозволяє забезпечити своєчасність та контроль за отриманням документів податковими органами, навіть перебуваючи за межами країни.
Механізм уникнення подвійного оподаткування
Українці, які сплатили податки у країні, де отримали дохід, можуть уникнути повторної сплати податків в Україні, якщо існує відповідна угода про уникнення подвійного оподаткування між державами. Для цього необхідно отримати довідку від податкових органів іноземної держави про сплачені податки та легалізувати її відповідно до вимог тієї країни, наприклад через консульство або інші уповноважені органи.
Сума податку, сплачена за кордоном, зараховується у межах українських податкових зобов’язань. Наприклад, якщо за кордоном було сплачено 100 тисяч гривень, а за українським законодавством потрібно сплатити 80 тисяч, то додаткових платежів не виникає. У випадку, якщо іноземний податок становив 80 тисяч, а в Україні підлягає сплаті 100 тисяч гривень, доведеться доплатити лише різницю у розмірі 20 тисяч гривень.
Якщо громадянин України не має підтверджуючих документів про сплату податків за кордоном, він має подати заяву до податкової служби за місцем реєстрації та перенести термін подання декларації до 31 грудня. Такий механізм дозволяє уникнути порушень законодавства та дає час на оформлення необхідних документів.
Для українців, які отримали тимчасовий захист за кордоном через військову агресію Росії, передбачені окремі правила: грошова чи гуманітарна допомога від іноземних урядів або благодійних фондів не підлягає декларуванню та оподаткуванню. Проте дохід від інших джерел, наприклад зарплата, гонорари за фріланс або прибуток від власного бізнесу, підлягає обов’язковому декларуванню, навіть якщо паралельно надходила гуманітарна допомога.
Як українцям повернути податки, сплачені за кордоном
У випадках, коли українці працюють за межами країни, виникає можливість повернути частину податків, сплачених іноземним державам, якщо вони були переплачені або за наявності податкових пільг. Повернення коштів можливе за різних обставин: неправильний розрахунок податку роботодавцем, зміни у фінансовому стані працівника або наявність офіційно підтверджених витрат, що зменшують оподатковувану базу. Для отримання відшкодування потрібно зібрати необхідні документи та подати декларацію до податкової служби відповідної країни.
Повернення податків у Польщі
Для українців, які працювали в Польщі, основним документом є PIT-11 – довідка від роботодавця, що підтверджує отримані доходи та сплачені податки. Крім неї, знадобляться трудові договори (Umowa o pracę, Umowa zlecenie, Umowa o dzieło), а також документи, що підтверджують право на податкові пільги, наприклад за дітей, навчання, витрати на інтернет, доїзд або реабілітаційні послуги. Обов’язковою є копія закордонного паспорта.
Процес повернення включає кілька етапів. Спочатку громадянин отримує PIT-11 від роботодавця до кінця лютого року, наступного за звітним. Далі необхідно визначити податковий статус: податковий резидент Польщі подає декларацію PIT-37 або PIT-36, а податковий резидент України може подати декларацію, скориставшись угодою про уникнення подвійного оподаткування.
Після заповнення декларації її подають до Податкової служби Польщі (Urząd Skarbowy), онлайн через систему e-Deklaracje або Twój e-PIT, або поштою. Законодавство дозволяє подати декларацію протягом п’яти років після закінчення звітного року, а повернення коштів зазвичай займає від трьох до шести місяців і надходить на банківський рахунок.
Повернення податків у Німеччині
Для роботи у Німеччині ключовим документом є Lohnsteuerbescheinigung – довідка від роботодавця про отримані доходи та сплачені податки. Якщо працівник не є податковим резидентом Німеччини, потрібна Довідка EU/EWR від української податкової служби, яка підтверджує доходи, отримані за межами Німеччини. Важливо зібрати також квитанції, що підтверджують витрати на оренду житла, проїзд, робочий одяг, навчання або догляд за дітьми, які зменшують оподатковувану базу.
Процедура передбачає отримання довідки Lohnsteuerbescheinigung, заповнення декларації Einkommensteuererklärung самостійно або через податкових консультантів (Steuerberater), та подання її до німецького Finanzamt. Податки можна повернути за останні чотири роки, а процес зарахування коштів займає від двох до шести місяців. Повернення здійснюється на банківський рахунок заявника.
Повернення податків в Італії
В Італії основним документом є Certificazione Unica (CU), яка містить інформацію про доходи та сплачені податки від роботодавця. Крім цього, потрібна копія італійського податкового коду (Codice Fiscale), трудові договори та документи, що підтверджують витрати, які можна врахувати при поверненні податків: на медичні послуги, освіту, внески на пенсійне страхування або витрати на орендоване житло. Також необхідний закордонний паспорт.
Процес включає отримання Certificazione Unica до кінця березня року, наступного за звітним, заповнення декларації Modello 730 або Modello Redditi Persone Fisiche. Modello 730 призначений для працівників із доходами лише від найманої праці та зазвичай подається через податкових помічників або онлайн. Modello Redditi використовується для складніших випадків або при наявності додаткових доходів. Декларацію подають до податкової служби Agenzia delle Entrate. Терміни повернення коштів можуть коливатися від кількох місяців до року, залежно від складності справи та завантаженості органів, а кошти зараховуються на банківський рахунок.
Практичні поради для українців
Зберігання всіх документів, включно з договорами, розрахунковими листками, квитанціями та іншими паперами, пов’язаними з доходами та витратами за кордоном, є критично важливим. Якщо виникають сумніви щодо правильності заповнення декларацій або прав на пільги, варто звернутися до спеціалізованих компаній, які допомагають українцям отримати податкове відшкодування. Багато таких організацій надають консультації безкоштовно або за мінімальну плату.
Також необхідно переконатися, що Україна має угоду про уникнення подвійного оподаткування з країною, де ви працювали, аби не сплачувати податок на один і той самий дохід двічі. Виконання цих умов дозволяє українцям повернути частину сплачених податків, оптимізувати фінансові витрати та забезпечити відповідність законодавству як країни перебування, так і українського законодавства.
Оподаткування доходів за кордоном для українців вимагає ретельного планування та документального підтвердження сплати податків у іноземних юрисдикціях. Грамотне використання механізму уникнення подвійного оподаткування дозволяє зменшити фінансове навантаження та уникнути конфліктів із законодавством. Для тих, хто отримує доходи одночасно з гуманітарною допомогою, важливо розрізняти джерела надходжень та своєчасно подавати декларацію за наявності оподатковуваного доходу.
Таким чином, українці, які працюють за кордоном або отримують міжнародні виплати, повинні уважно стежити за законодавчими вимогами, своєчасно оформлювати документи та враховувати положення міжнародних угод про податки, щоб забезпечити законність своїх фінансових операцій і мінімізувати ризики подвійного оподаткування.