«Україна потребує інституту множинного громадянства». Про це 19 листопада, заявив Володимир Зеленський, представляючи у Верховній Раді План внутрішньої стійкості. Розбираємось чи справді це так.
В умовах війни та масштабної міграції держава шукає різні способи зберегти людський потенціал країни. Подвійне громадянство — один із них. Тож нині в Україні зареєстровано 40 законопроєктів, які так чи інакше стосуються теми громадянства, зокрема і подвійного. Можливо, зрештою його і запровадять, оскільки для цього існує декілька важливих причин. Про це повідомляє NV.
По-перше, іноземні добровольці, які прибули в Україну для служби в ЗСУ та Нацгвардії ризикують життям, захищаючи суверенітет нашої держави. Однак не всі вони готові відмовлятися від свого громадянства. Запровадження множинного громадянства дозволить цим людям отримати належний правовий статус в Україні.
По-друге, через повномасштабне вторгнення близько 6,5 млн українців сьогодні перебувають в інших країнах. Імовірно, деякі з них думають про отримання громадянства країни перебування. Множинне громадянство може зберегти їхній зв’язок з Україною, одночасно надаючи їм можливість адаптації в країнах перебування.
Третій важливий аспект — українська діаспора, сформована у XX столітті. За різними даними, це від 7 млн до 20 млн людей у світі. Впровадження множинного громадянства може сприяти зміцненню їхніх зв’язків з Україною і залученню додаткових ресурсів для відновлення країни.
Ще одне важливе питання — проблема спрощеного надання паспортів Румунії та Угорщини громадянам України в західних областях. Це створює певні політичні та безпекові ризики, які потребують врегулювання. Запровадження множинного громадянства могло б забезпечити прозорість цього процесу та зменшити вплив іноземних держав на внутрішню політику України.
Подвійне громадянство… з РФ?
Україна навряд чи запровадить подвійне громадянство з країнами-агресорами. Однак, потрібно розв’язати питання з людьми, які набули це громадянство примусово або не можуть вийти з нього за стандартною процедурою.
По-перше, йдеться про людей, які отримати російські паспорти на окупованих територіях. Хоч Україна не визнає таку примусову паспортизацію, і ці люди офіційно залишаються громадянами України, виникає складне питання їхнього правового статусу після деокупації. Особливо актуальне це питання для дітей, які народилися під час окупації й ніколи не мали українських документів, а РФ навряд випустить їх зі свого громадянства формально.
По-друге, що робити з громадянами Росії та Білорусі, які воюють за Україну чи довго проживають в Україні? Деякі з них прибули ще до початку широкомасштабного вторгнення або навіть до 2014 року. За даними Державної міграційної служби України, станом на 29 лютого 2024 року на обліку в ній перебував 156 191 громадянин Росії, які постійно проживають в Україні, і 1 381 громадянин Росії з дозволом на тимчасове проживання.
