Смерть близької людини за кордоном — це не лише важка втрата, а й необхідність розв’язувати юридичні та організаційні питання в чужій країні. Родичам доводиться оформлювати документи незнайомою мовою, дотримуватися місцевих правил і визначатися з перевезенням тіла, похованням та спадщиною. Для українців, які проживають у Німеччині, Польщі, Чехії та інших країнах, важливо знати основні процедури, щоб уникнути затримок і проблем під час оформлення документів в Україні.
Інформаційно-аналітичний портал «ФАКТ» — покроково розповідає, що робити українцям у разі смерті близького родича за кордоном, як оформити документи, організувати поховання та врегулювати питання спадщини.
Що потрібно знати насамперед
- Смерть людини реєструють органи країни, де вона настала. Для використання іноземного свідоцтва в Україні може знадобитися апостиль або консульська легалізація.
- Україна, Польща, Німеччина, Чехія та багато інших країн є учасницями Гаазької конвенції 1961 року, тому для документів із цих держав зазвичай достатньо апостиля.
- Спадкування за загальним правилом регулюється законодавством країни останнього місця проживання померлого. Водночас людина може заздалегідь обрати право держави свого громадянства в заповіті.
- У Німеччині родичі, які не мають коштів на поховання, можуть звернутися до соціальної служби щодо покриття необхідних витрат на просте поховання.
Перші кроки після смерті родича за кордоном
Факт смерті встановлюють і реєструють органи держави, де вона сталася. Тому спочатку родичам потрібно взаємодіяти з місцевою лікарнею, лікарем та реєстраційною службою.
Медична довідка про смерть не замінює офіційного свідоцтва або витягу з державного реєстру. Саме цей документ знадобиться для подальшого оформлення процедур в Україні.
Порядок реєстрації відрізняється залежно від країни. Наприклад, у Німеччині лікар оформлює документ про смерть — Totenschein. Якщо людина померла в лікарні, цим зазвичай займається її персонал. В інших випадках необхідно викликати сімейного або екстреного лікаря.
Протягом трьох днів документ потрібно передати до реєстраційного відомства Standesamt за місцем смерті. Там видають офіційне свідоцтво про смерть. За бажанням родичів можуть оформити й міжнародний варіант документа з англійським перекладом, який може знадобитися для перевезення тіла та отримання страхових виплат. Про це повідомляє німецьке видання The Local.
Контакти посольств і консульств України можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ. Консульські установи можуть проконсультувати щодо місцевих процедур, оформлення документів і перевезення тіла або праху в Україну.
Чи визнають в Україні іноземне свідоцтво про смерть
Іноземне свідоцтво про смерть визнається в Україні після легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором. Це встановлює стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Для документів із країн — учасниць Гаазької конвенції 1961 року замість консульської легалізації зазвичай достатньо апостиля. Якщо держава не приєдналася до конвенції, може знадобитися консульська легалізація.
За даними Гаазької конференції з міжнародного приватного права, станом на листопад 2026 року конвенція об’єднує 130 учасників. Вона діє для України з грудня 2003 року. Серед держав-учасниць — Польща, Німеччина, Чехія, Італія, Іспанія, Ірландія, Велика Британія, США та Канада.
Водночас окремі двосторонні договори України про правову допомогу звільняють певні документи від додаткового засвідчення. Однак такі винятки не поширюються автоматично на всі офіційні папери.
Навіть якщо апостиль не потрібен, документ може потребувати засвідченого перекладу українською мовою. Тому вимоги варто заздалегідь уточнити в установі, до якої планується його подавати.
Пенсія та соціальні виплати: чому потрібно повідомити українські установи
Пенсійний фонд України автоматично звіряє інформацію про смерть пенсіонерів з українським Державним реєстром актів цивільного стану. Про це у фонді повідомляли наприкінці 2024 року.
Однак смерть, зареєстрована лише іноземними органами, може не відобразитися в українському реєстрі. Тому родичам не варто розраховувати, що виплати припиняться автоматично.
Якщо померлий отримував українську пенсію на банківську картку, близьким слід самостійно повідомити про його смерть Пенсійний фонд і з’ясувати, у якому вигляді там приймуть іноземне свідоцтво.
Якщо людина отримувала в Україні соціальну допомогу, родичам потрібно звернутися до органів соціального захисту, які її призначали.
За законодавством якої країни оформлюватимуть спадщину
Для спадкоємців важливо з’ясувати, право якої держави застосовуватиметься під час оформлення спадщини.
За загальним правилом українського законодавства спадкові відносини регулюються правом держави, де спадкодавець мав останнє місце проживання. Водночас людина може визначити в заповіті, що до спадкування застосовуватиметься право держави її громадянства.
У Європейському Союзі діє Регламент № 650/2012, відповідно до якого спадкову справу зазвичай розглядають суди держави звичайного проживання померлого. Цей статус визначають з урахуванням тривалості, регулярності та обставин перебування людини в конкретній країні.
В українській нотаріальній практиці останнє місце проживання часто пов’язують із зареєстрованою адресою.
Отже, якщо українець роками жив, наприклад, у Німеччині, підходи українського та європейського законодавства можуть відрізнятися. Тому застосовне право бажано визначити якомога раніше, щоб не довелося оформлювати спадщину частинами в різних країнах.
Перевезення тіла в Україну або поховання за кордоном
Для перевезення тіла померлого в Україну потрібен окремий пакет документів. Його склад залежить від законодавства країни перебування.
У Німеччині для транспортування тіла через кордон оформлюють спеціальний паспорт — Leichenpass. Його видає муніципалітет за місцем смерті. До заяви додають свідоцтво про смерть. Оформленням може займатися і ритуальна служба, яка організовує перевезення.
Час для ухвалення рішення обмежений. Залежно від федеральної землі поховати або кремувати померлого в Німеччині потрібно протягом 4–10 днів, зазначає The Local.
За оцінкою видання, перевезення труни може коштувати близько 5 тисяч євро. Пересилати урну приватні особи не можуть, тому для її транспортування також доведеться звернутися до ритуальної служби.
Якщо родина не має коштів на поховання, у Німеччині можна звернутися до соціальної служби Sozialamt. Відповідно до параграфа 74 Кодексу соціального права XII, вона може покрити необхідні витрати на просте поховання згідно з місцевими звичаями.
Як пояснює довідковий портал betanet, обсяг компенсації залежить від необхідних витрат. Тому умови відшкодування бажано з’ясувати ще до укладення договору з ритуальною службою. Водночас заяву можна подати й після поховання.
Що перевірити перед поданням документів в Україні
Щоб уникнути затримок, перед зверненням до українських установ варто перевірити:
- чи є у вас офіційне свідоцтво про смерть, а не лише медична довідка;
- чи потрібен для документа апостиль або консульська легалізація;
- чи правильно зазначені ім’я та прізвище померлого відповідно до українських документів;
- які вимоги до перекладу висуває установа, куди подаватиметься документ;
- чи збережені оригінали документів і їхні засвідчені копії.
Якщо в іноземному свідоцтві виявили помилку, виправляти її потрібно через орган держави, який видав документ. Тому бажано перевірити всі дані ще до повернення в Україну.
Перелік міжнародних договорів, за якими документи можуть приймати без додаткового засвідчення, оприлюднює Міністерство юстиції України. Щодо процедур у конкретній країні можна проконсультуватися в українському посольстві або консульстві.
Для оформлення спадщини родині знадобиться допомога нотаріуса. Якщо справа пов’язана з кількома державами та різними правовими системами, доцільно звернутися до адвоката, який спеціалізується на міжнародному приватному праві.
Головне — не відкладати оформлення документів і перевірити вимоги обох держав. Це допоможе родині уникнути зайвих витрат, затримок із виплатами та ускладнень під час оформлення спадщини.




