Закон України про множинне громадянство, ухвалений у червні 2025 року, невдовзі почне діяти — спочатку у співпраці з кількома країнами, де проживають найбільші українські діаспори.
Як пише UADiaspora, про це повідомляє DW.
Це стане не просто юридичним нововведенням, а важливим кроком до глобального єднання українців.
Які країни будуть першими?
Президент Володимир Зеленський оголосив, що реалізація закону почнеться з Німеччини, Польщі та Чехії — країн, які є ключовими партнерами України і водночас осередками активного українського життя.
У майбутньому перелік доповнять Канада та США.
Про це йшлося під час зустрічі Зеленського з представниками Світового конгресу українців 26 серпня. Саме ці країни стануть першими, де механізм множинного громадянства запрацює на практиці.
Президент зазначив, що уряд уже найближчим часом ухвалить усі необхідні нормативні акти для повноцінного запуску. На його думку, це — не лише юридична реформа, а й «крок до ще більшої єдності українців у світі».
Що змінює закон?
Новий закон, підписаний Зеленським у липні 2025 року, дозволяє українцям офіційно зберігати громадянство України, навіть якщо вони отримують громадянство іншої держави — за певних умов.
Серед категорій, які можуть скористатися правом на множинне громадянство:
- діти, які за народженням мають громадянство України й іншої країни;
- діти, усиновлені іноземцями, які отримують інше громадянство автоматично;
- громадяни України, які набувають іноземного громадянства через шлюб;
- іноземці, які отримують українське громадянство й при цьому залишають громадянство своєї держави (за умови, що країна перебуває в переліку держав зі спрощеним порядком набуття українського громадянства).
Таким чином, нововведення орієнтоване як на українську діаспору, так і на тих, хто повертається до України або має подвійний культурний чи сімейний зв’язок із іншою країною.
Чому це важливо саме зараз?
Питання множинного громадянства для України було складним і політично чутливим протягом багатьох років. Противники наголошували на ризиках подвійної лояльності, втрати контролю над безпековими питаннями, можливих зловживаннях. Але війна, яку розв’язала Росія, змусила українську державу по-новому поглянути на світове українство.
З початку повномасштабного вторгнення мільйони українців опинилися за кордоном, і багато хто з них уже адаптувався до життя в нових країнах. Для таких людей можливість зберегти українське громадянство, не відмовляючись від громадянства нової країни, це шанс залишатися частиною національної спільноти.
З іншого боку, це може сприяти залученню діаспори до відбудови країни після війни: не лише у вигляді благодійної допомоги чи політичного лобізму, а й у більш глибокий, юридично закріплений спосіб.
