Українці, які працюють у Чехії, можуть отримати додаткові інструменти для захисту трудових прав. Чеська влада готує реформу, яка передбачає можливість порівнювати власну зарплату із середньою оплатою аналогічної роботи, а також нові вимоги до роботодавців під час наймання працівників.
Зміни мають допомогти виявляти необґрунтовані відмінності в оплаті праці та протидіяти дискримінації. Це особливо важливо для іноземців, які через мовний бар’єр або недостатнє знання місцевого ринку праці не завжди можуть оцінити справедливість запропонованої винагороди, розповідає «ФАКТ».
Що передбачає реформа зарплат у Чехії
Уряд Чехії затвердив відповідний законопроєкт 31 серпня 2026 року. 20 жовтня Палата депутатів передала документ на розгляд парламентських комітетів після першого читання. Станом на 27 жовтня закон ще не ухвалили остаточно, тому передбачені строки та окремі положення можуть змінитися.
Реформа ґрунтується на директиві Європейського Союзу 2023/970 про прозорість оплати праці. Її мета — скоротити необґрунтовані розбіжності в зарплатах, насамперед між жінками та чоловіками, і посилити захист працівників від дискримінації.
Якщо законопроєкт ухвалять, працівники зможуть отримувати від роботодавців інформацію про середню оплату людей, які виконують однакову або рівноцінну роботу. Нові правила поширюватимуться і на українців, працевлаштованих у чеських компаніях.
Як українці зможуть порівнювати свої зарплати
Однією з ключових новацій стане право письмово звернутися до роботодавця із запитом про середню зарплату за аналогічну роботу. За планом чеської влади, ця норма має запрацювати з 1 січня 2028 року.
Наприклад, українець, який працює на складі, зможе дізнатися, скільки в середньому отримують працівники тієї самої групи посад. Інформація має містити порівняльні дані з розподілом за статтю, щоб можна було виявити потенційно необґрунтовані відмінності.
Роботодавець матиме два місяці, щоб надати відповідь. Водночас зарплата конкретного колеги залишатиметься конфіденційною — персональні дані інших працівників не розголошуватимуть.
Компанії також повинні будуть щонайменше раз на рік нагадувати співробітникам про право запитувати такі відомості та пояснювати порядок подання звернення.
Важливо, що сама по собі різниця в зарплатах не означатиме автоматичного порушення закону. Роботодавець зможе пояснити її об’єктивними чинниками, зокрема складністю роботи, рівнем відповідальності, умовами праці або результатами працівників.
Що зміниться під час працевлаштування з 2027 року
Перші положення реформи планують запровадити з 1 січня 2027 року. Вони стосуватимуться правил наймання працівників і визначення заробітної плати.
Роботодавці повинні будуть повідомляти кандидатам мінімальний розмір запропонованої винагороди, а також інформацію про відповідні грошові та негрошові виплати — до початку трудових відносин.
Водночас законопроєкт не зобов’язує компанії обов’язково зазначати зарплату безпосередньо в оголошенні про вакансію. Роботодавець зможе повідомити її під час відбору, але до оформлення трудових відносин.
Ще одна новація — заборона запитувати кандидатів про їхню зарплату на попередньому місці роботи. Для українців це може бути особливо актуально, адже пропонована винагорода не повинна визначатися лише попередніми доходами людини в Україні чи Чехії.
Нові правила планують поширити також на поширені в Чехії форми працевлаштування за угодами DPP (dohoda o provedení práce) та DPČ (dohoda o pracovní činnosti).
Чи поширюватимуться нові правила на українців із тимчасовим захистом
Українці, які отримали тимчасовий захист у Чехії, мають вільний доступ до місцевого ринку праці. Для офіційного працевлаштування їм не потрібно отримувати окремий дозвіл на роботу, однак роботодавець зобов’язаний повідомити відповідні органи про прийняття працівника.
Запропонована реформа поширюватиметься на працівників чеських компаній незалежно від громадянства. Отже, українці з тимчасовим захистом зможуть користуватися новими механізмами прозорості оплати праці на тих самих умовах, що й інші співробітники, якщо закон ухвалять у відповідній редакції.
Окрему увагу слід приділяти працевлаштуванню через агентства зайнятості, оскільки в таких випадках потрібно враховувати особливості трудових відносин з агентством і підприємством, де людина фактично працює.
Водночас принцип рівної оплати за однакову або рівноцінну роботу вже закріплений у чеському законодавстві. Тому працівники можуть захищати свої права від дискримінації за національністю чи статтю і до набуття чинності новими правилами.
Як контролюватимуть різницю в зарплатах
Окремий блок реформи стосується контролю за оплатою праці жінок і чоловіків. Великі компанії повинні будуть регулярно аналізувати різницю в зарплатах і звітувати про результати.
За урядовим законопроєктом, підприємства зі штатом від 250 працівників звітуватимуть щороку, а компанії, де працюють від 100 до 249 осіб, — раз на три роки.
Перші звіти підприємств із чисельністю від 150 працівників очікуються у 2028 році. Для роботодавців, у яких працюють від 100 до 149 осіб, відповідний обов’язок планують запровадити з 2031 року.
Якщо в певній категорії працівників різниця між середньою погодинною оплатою жінок і чоловіків становитиме щонайменше 5%, компанія повинна буде перевірити причини такого розриву.
Поглиблений аналіз стане обов’язковим, якщо роботодавець не зможе обґрунтувати різницю об’єктивними причинами та не усуне її протягом шести місяців.
Для українців ці механізми можуть стати додатковим інструментом оцінювання справедливості оплати праці, особливо у великих компаніях. Водночас реформа насамперед спрямована на виявлення нерівності між жінками та чоловіками, а захист від дискримінації за походженням забезпечують також чинні норми трудового законодавства.
Куди звертатися, якщо роботодавець порушує права
Українці, які підозрюють, що роботодавець порушує їхні трудові права, можуть звернутися до Державної інспекції праці Чехії — Státní úřad inspekce práce (SÚIP). Причинами для скарги можуть бути порушення правил оплати праці, незаконне утримання коштів або дискримінаційне ставлення.
Перед зверненням бажано підготувати трудовий договір, документи з інформацією про встановлену зарплату, розрахункові листи та інші докази можливого порушення. Скаргу можна подати електронно, поштою або безпосередньо до відповідного територіального відділення інспекції.
Якщо працівник вважає, що зазнає дискримінації через українське походження, стать чи іншу захищену законом ознаку, він також може звернутися до чеського омбудсмана.
При цьому інспекція праці контролює дотримання законодавства, а індивідуальні спори щодо стягнення належної зарплати вирішуються в судовому порядку.
Коли запрацюють нові правила
За законопроєктом, перші зміни мають набути чинності 1 січня 2027 року, а право запитувати інформацію про середні зарплати — 1 січня 2028 року. Однак документ ще повинен пройти подальші парламентські процедури та бути остаточно ухваленим.
Для українських працівників реформа може означати більше інформації про принципи формування зарплат і додаткові можливості для захисту своїх прав під час працевлаштування, зміни роботи чи переговорів про підвищення винагороди.
Поширені запитання
Чи зможе українець дізнатися зарплату конкретного колеги?
Ні. За законопроєктом, працівник зможе отримати інформацію про середню оплату за аналогічну або рівноцінну роботу, але особисті доходи конкретних співробітників залишатимуться конфіденційними.
Чи діятимуть нові правила для українців із тимчасовим захистом?
Так, заплановані зміни поширюватимуться на працівників чеських роботодавців незалежно від громадянства, зокрема на українців із тимчасовим захистом.
Чи повинні роботодавці вказувати зарплату в оголошенні про вакансію?
Законопроєкт передбачає обов’язок повідомляти кандидатові мінімальний розмір запропонованої винагороди до початку трудових відносин. Водночас обов’язково публікувати цю інформацію в оголошенні про роботу не потрібно.
Чи можна поскаржитися, якщо українцеві платять менше, ніж чеському колезі?
Так, якщо працівник підозрює дискримінацію або інше порушення трудового законодавства, він може звернутися до інспекції праці. Однак сама різниця в оплаті ще не доводить порушення: необхідно враховувати характер роботи, кваліфікацію, відповідальність та інші об’єктивні критерії.
Коли запрацюють нові правила?
Перші зміни заплановані на 1 січня 2027 року, а право запитувати інформацію про середні зарплати — на 1 січня 2028 року. Ці строки можуть змінитися залежно від остаточного рішення парламенту.




