Станом на початок грудня в Латвії легально працюють та сплачують податки 10,6 тисячі громадян України, які знайшли тут притулок від війни. Вони працюють за наймом або самозайнятими, переважно в сегментах з гострою для цієї країни нестачею кадрів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє у п’ятницю латвійський мовник LSM+.
Представник латвійської Служби державних доходів (VID) Еліта Тейце-Мамая розповіла, що станом на 4 грудня в інформаційних системах VID значився 9341 український біженець, за якого перераховувалися податки від роботи по найму. Водночас 1259 біженців ризикнули завести власну маленьку справу – і зареєструвалися як самозайняті.
За даними латвійського Центрального статистичного управління, на початок року у Латвії жили 25,7 тисячі біженців з України, серед яких є і люди непрацездатного віку.
За даними VID, лідером серед «топ-професій», в яких зайняті українські біженці, є «прибиральник/прибиральниця» – 671 робоче місце. Це прибиральники в офісах, цехах, супермаркетах, лікарнях тощо. На таких вакансіях – за поодинокими винятками – не пропонуються оклади вище за встановлений законом мінімум у 700 євро до оподаткування (там, де зазначені погодинні ставки, вони починаються з 4 євро). Наразі є ще 68 таких пропозицій.
«Підсобним робітникам» (друга найбільша група) пропонують більше, тут погодинні ставки в 4,5 євро. Типова сума зарплати перевищує тисячу євро, зустрічаються й пропозиції по 1500-1600 євро. Наймачі заявили про нестачу 100 таких працівників.
У розрізі галузей, в яких працювали українці, лідером є громадське харчування, слідом – будівництво, роздрібна торгівля, держслужба, автомобільні вантажні перевезення, IT-сфера.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці листопада комісія Сейму Латвії з оборони, внутрішніх справ і запобігання корупції в остаточному читанні підтримала зміни до закону про підтримку українських біженців у країні, які передбачають продовження держпідтримки українців ще на рік. Наступного року весь запланований обсяг на підтримку громадян України в Латвії становитиме 65 мільйонів євро.
