Повномасштабна війна, наслідки якої вже кілька років визначають міграційні процеси в Європі, змусила держави Європейського Союзу неодноразово переглядати власні підходи до тимчасового захисту громадян України. Італія, яка прийняла значну кількість людей, які залишили країну через бойові дії, поступово формує більш структуровану модель регулювання їхнього перебування, намагаючись поєднати гуманітарні зобов’язання з адміністративною впорядкованістю. Ухвалення нового законодавчого рішення італійського уряду на початку 2026 року, пояснює ІА “ФАКТ”, стало черговим етапом адаптації правової системи до тривалого характеру української міграції.
Суть ухваленого законодавчого рішення
Уряд Італії затвердив закон №201, який стосується умов перебування українських громадян, які перебувають під тимчасовим захистом. Однією з ключових норм цього документа стало продовження дії дозволів на проживання permesso di soggiorno, що дає змогу українцям і надалі легально перебувати на території країни, працювати та користуватися базовими соціальними гарантіями.
Згідно з положеннями нового закону, дія таких дозволів поширюється до березня 2027 року, що означає збереження доступу до державної системи охорони здоров’я, соціальних послуг і ринку праці. Це рішення фактично закріплює правову визначеність для десятків тисяч людей, які за час перебування в Італії вже інтегрувалися в місцеве середовище та залежать від стабільності свого статусу.
Попри автоматичне продовження строку дії дозволів, українцям, які перебувають під тимчасовим захистом, необхідно пройти процедуру оновлення permesso di soggiorno. Кінцевою датою для цього визначено 4 березня 2026 року, після чого попередні документи втрачатимуть чинність у частині адміністративного оформлення.
Процедура оновлення передбачає особисте звернення до міграційних підрозділів Questura, де дозвіл може бути продовжений або, за певних умов, замінений на інший тип документа на проживання. Запис на подання заявок планують відкрити з січня 2026 року після запуску відповідної системи, що, за оцінками італійської влади, має спростити організацію процесу.
Адміністративні ризики та рекомендації влади
Представники італійських органів влади звертають увагу на можливе навантаження на міграційні служби на початку року, оскільки значна кількість людей буде змушена звернутися за оновленням документів у стислі строки. У зв’язку з цим українцям рекомендують не відкладати подання заяв, щоб уникнути затримок, черг і пов’язаних із цим ускладнень у правовому статусі.
Для багатьох родин питання своєчасного оновлення permesso di soggiorno має не лише формальний характер, адже від чинності документа залежить можливість офіційного працевлаштування, отримання соціальних виплат, доступу до медичних послуг і навчання дітей у державних закладах освіти.
Соціальні гарантії та фінансова підтримка
Збереження режиму тимчасового захисту означає, що українці, які продовжать свій статус відповідно до нових правил, матимуть доступ до основних соціальних інструментів італійської держави. Йдеться про медичне обслуговування, освітні програми для неповнолітніх, а також можливість легально працювати та отримувати передбачені законом соціальні виплати.
Окремо в законодавстві підтверджено продовження фінансової підтримки для новоприбулих біженців з України. Протягом перших трьох місяців перебування одна особа може розраховувати на виплату в розмірі 300 євро, а за наявності неповнолітніх дітей передбачено додатково по 150 євро на кожну дитину. Така допомога залишається важливим інструментом первинної адаптації для людей, які щойно прибули до країни без стабільних джерел доходу.
Оновлення правил для українських біженців відбувається на тлі активної участі Італії в європейській політиці підтримки України. Раніше уряд прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні схвалив черговий, одинадцятий за рахунком, декрет про допомогу Україні, який було ухвалено попри спротив з боку правої партії «Ліга», що виступає проти подальшої військової підтримки Києва.
Новий закон щодо permesso di soggiorno для українців є елементом комплексної політики, в межах якої Італія поєднує гуманітарні зобов’язання, внутрішні адміністративні механізми та зовнішньополітичну позицію. Для українців це рішення означає передусім необхідність уважного ставлення до власного правового статусу, адже стабільність перебування в країні безпосередньо залежить від своєчасного виконання встановлених процедур.