Кількість біженців з України в Європейському Союзі за місяць зросла більш ніж на 1 тисячу осіб, найпомітніше їх побільшало в Німеччині, Польщі та Іспанії. Втім, дані з Литви вказують на значне скорочення числа осіб, які перебувають під тимчасовим захистом.
Згідно з даними Євростату, станом на кінець жовтня-2024, статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали 4 млн 198,48 тис. громадян країн, що виїхали з України після 24 лютого 2022 року, проти 4 млн 197,37 тис. місяцем раніше, передає OBOZ.UA
В абсолютному співвідношенні найбільше українців (1,1 млн осіб) отримали захист у Німеччині – ця країна прийняла більш як чверть усіх біженців з України. Загалом п’ятірка країн-лідерів виглядає так:
- Німеччина – 1 млн 140,71 тис.;
- Польща – 983,88 тис.;
- Чехія – 379,37 тис.;
- Іспанія – 221,90 тис.;
- Румунія – 175,31 тис.
Німеччина лідирує і за показником місячного приросту – протягом жовтня у цій країні захист надали ще 11,3 тис. осіб. За нею йдуть Польща (+4045) та Іспанія (+3600).
Водночас Євростат зазначив, що в деяких країнах у жовтні кількість зареєстрованих бенефіціарів знизилася. Найпомітніше це виражається у Литві, де лише за місяць їх поменшало на 33,4 тис. осіб, тобто на 41%. Серед інших країн кількість біженців з України з таким статусом знизилася тільки в Італії (-1105) і Франції (-280).
Якщо рахувати у співвідношенні кількості прийнятих українців до населення загалом, то найбільше бенефіціарів тимчасового захисту у жовтні виявили в Чехії (34,8 на тисячу осіб), Польщі (26,9) та Естонії (25,3). Середній показник на рівні ЄС становить 9,3.
Загалом громадяни України становлять понад 98,3% від усієї кількості бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Майже половину з них (45,0%) становлять дорослі жінки, ще майже третину (32,0%) – діти. Тоді як дорослі чоловіки становлять менш як чверть (23,0%) від загальної кількості українських біженців.
Раніше OBOZ.UA вже повідомляв, що абсолютна більшість українців (91%) не планує переїжджати до Європейського Союзу в найближчі роки. Для вступу в ЄС, на думку 57% громадян, Україні необхідні подальші реформи.
