Японський біолог Йошікі Ето вже 12 років живе в Барселоні, однак його інтерес до України виник значно раніше — ще у 2008 році. Після початку повномасштабного російського вторгнення він долучився до допомоги українським біженцям, вивчив українську мову, став учасником місцевої української громади та організовує благодійні забіги на підтримку Сил оборони України.
Про свій шлях, волонтерство та життя в українському середовищі він розповів в інтерв’ю RFI Українською.
Журналіст RFI вперше зустрів Йошікі Ето в серпні 2026 року на українському музичному фестивалі Prostir Fest у Барселоні. Захід зібрав українців із різних країн Європи, Азії та Північної Америки. Серед відвідувачів вирізнявся японець, який усі три дні фестивалю проводив біля сцени, стояв у перших рядах і спілкувався з багатьма гостями та організаторами. Саме тоді журналісти познайомилися з ним і домовилися про інтерв’ю українською мовою.
Як японський біолог зацікавився Україною
Інтерес Йошікі Ето до Східної Європи сформувався ще в дитинстві. Його приваблював Радянський Союз, адже він був найближчою до Японії країною, але водночас залишався маловідомим і закритим.
«Коли я був дитиною, мене цікавив Радянський Союз, бо це була найближча країна до Японії. СРСР був закритим. Він був дуже близько, однак я не знав майже нічого про цю країну і хотів знати про неї більше», — розповів Ето.
У 2008–2009 роках він зацікавився українською історією та культурою. Тоді науковець почав вивчати російську мову, оскільки вона переважала в інформаційних матеріалах на пострадянському просторі.
Новий етап його знайомства з Україною розпочався у 2022 році. На той час Ето жив у Барселоні, куди переїхав із Японії для завершення аспірантури. Він планував знову відвідати одну зі східноєвропейських країн, однак повномасштабне вторгнення Росії змінило його плани. Замість подорожі науковець вирішив допомагати українцям, які вимушено залишили батьківщину, та почав вивчати українську мову.
Від початку великої війни Ето брав участь в антивоєнних акціях у Барселоні. У березні 2022 року він також долучився до волонтерської роботи Червоного Хреста. Там і нині допомагає українським біженцям оформлювати тимчасовий захист. Раніше підтримував їх у пошуках житла та роботи.
За словами японця, українці продовжують виходити на мітинги в Барселоні, хоча й рідше, ніж на початку повномасштабної війни. До акцій долучаються як представники давнішої української діаспори, так і люди, які переїхали до Іспанії після 2022 року.
Ето також відзначає зміни, які помітив в українському суспільстві за роки знайомства з ним. Особливо це стосується молодого покоління.
«Українська молодь — вони вже більше європейці», — поділився своїм спостереженням волонтер.
Забіги на підтримку вступу України до НАТО
У 2024 році Йошікі Ето став одним з організаторів бігового клубу українців у Барселоні. Його учасники долучаються до марафонів і півмарафонів, а також проводять регулярні благодійні пробіжки.
Щосуботи біля одного з пляжів Барселони вони долають дистанцію 3,3 кілометра. Такий формат має символічне значення: забіги присвячені підтримці вступу України до НАТО як 33-го члена Альянсу.
Під час заходів організатори збирають пожертви для Сил оборони України. За словами Ето, до пробіжок приєднується багато українців. Для них це не лише можливість підтримати військових, а й нагода побути серед однодумців, відчути зв’язок із громадою та Україною.
Мрія заспівати разом із Kalush Orchestra
Знання української мови відкрило для Йошікі Ето ще одну можливість долучитися до культурного життя українців в Іспанії. Він став учасником українського хору Milaro.
Разом із колективом науковець здійснив давню мрію — виступив на одній сцені з Kalush Orchestra. Це сталося в лютому 2026 року, коли український гурт гастролював у Барселоні. Тоді Kalush Orchestra та хор Milaro разом виконали пісню «Stefania», з якою Україна перемогла на Євробаченні 2022 року.
«Це була моя мрія, це був незабутній досвід», — поділився враженнями Ето.
Історія Йошікі Ето демонструє, як особистий інтерес до української культури переріс у багаторічну підтримку українців за кордоном. Сьогодні він поєднує наукову діяльність із волонтерством, допомагає біженцям, підтримує українських військових і бере участь у культурному житті громади в Барселоні.

