Серед тиші, що опустилася на площу перед павільйоном у Бонді, в Австралії, біль звучав найголосніше. На другий день після теракту, що забрав 15 життів, тисячі людей зібралися, щоб згадати загиблих.
Розповідає UADiaspora, посилаючись на The Guardian.
Але найгостріше в цій трагедії сприймається смерть наймолодшої жертви. Десятирічна дівчинка на ім’я Матильда була українкою.
Її батьки, Валентина та Михайло, іммігрували до Австралії з України ще до повномасштабного вторгнення. Вони просили не розголошувати їхнє прізвище, але виступили перед натовпом, не стримуючи сліз.
«Ми приїхали з України, і Матильда була нашою першою дитиною, яка народилася вже тут, в Австралії, — сказав батько. — Я хотів дати їй найбільш австралійське ім’я з усіх можливих. Ім’я, що стане частиною цієї землі. Просто запам’ятайте її ім’я».
Мати дівчинки додала: «Я не можу уявити, що є такий монстр, який, побачивши дівчинку, що біжить до батька, просто тисне на гачок… Це не випадковість, це була не просто куля, випущена з пагорба. Вона залишилася тут…». Відчайдушна жінка поклала руку собі на груди й не змогла продовжити.
Матильда загинула в день, коли разом з родиною прийшла на святкування Хануки. Її смерть потрясла громаду. Вона стала символом дитинства, обірваного ненавистю. Образ дівчинки з українським корінням, яка мала майбутнє в країні, яка прийняла її родину, але загинула в акті жорстокого терору, розриває серце.
Ця трагедія об’єднала представників різних національностей та віросповідань. Рабини, міністри, звичайні мешканці — усі говорили про біль, про солідарність, про необхідність не допустити повторення. Серед загиблих також були ті, хто вижив під час Голокосту, батьки маленьких дітей, герої громади.
