У Німеччині, яка після повномасштабного російського вторгнення в Україну стала другою домівкою для 1,2 млн українських громадян, планують підняти мінімальну заробітну плату (МЗП). Це стосується багатьох українців, працевлаштованих у цій країні.
Як повідомляє Bild, зарплати зростатимуть поетапно протягом 2026-2027 років, передає OBOZ.UA. Рішення було ухвалено федеральним урядом і не потребує схвалення Бундестагом чи Бундесратом.
Як зміниться МЗП
- 2025 рік – 12,82 євро на годину;
- З 1 січня 2026 року – 13,90 євро на годину;
- З 1 січня 2027 року – 14,60 євро на годину.
На кого поширюється підвищення
- Усіх працівників віком від 18 років і більше.
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини, очікуване підвищення мінімальної заробітної плати у 2026 році стосуватиметься 6,6 млн робочих місць. Наразі зарплата нижча за майбутню мінімальну ставку передбачається 17% трудових договорів, тобто кожен шостий працівник у країні отримує менше 13,90 євро на годину.
Кого не зачепить підвищення
- Стажери;
- співробітники, які проходять професійну підготовку;
- волонтери та люди, які виконують добровільну роботу;
- люди, які проходять навчання, перекваліфікацію або тимчасову роботу за спеціальними державними програмами, щоб потім влаштуватися на постійну роботу;
- приватні підприємці;
- довгостроково безробітні особи протягом перших шести місяців після повернення на ринок праці;
- люди з інвалідністю, які працюють у спеціальних (державно визнаних) майстернях для таких осіб.
Як знайти роботу в Німеччині
Слід нагадати, що після початку великої війни в Україні тимчасовий захист у Німеччині отримали понад 1,2 млн біженців від війни. З ним приблизно 300 тис., тобто кожен четвертий, знайшли роботу.
Для працевлаштування потрібно отримати статус тимчасового захисту та дозвіл на проживання. Як кваліфіковані, так і некваліфіковані спеціалісти можуть шукати роботу на кадрових онлайн-порталах, у німецькій службі зайнятості або через посередників. Для цього потрібно мати відповідні документи, зокрема:
- біометричний паспорт;
- резюме;
- підтвердження кваліфікації;
- медичне страхування.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, раніше генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу Карстен Ліннеманн заявив, що українська молодь (зокрема чоловіки працездатного віку), що приїжджає до Німеччини, не повинна отримувати соціальні виплати від держави. Натомість вони мають не оформлювати біженство, а шукати роботу і забезпечувати себе самостійно, оскільки в інших державах показники працевлаштування значно вищі.
