У багатьох країнах Європейського Союзу соціальні системи поступово змінюються під тиском нових міграційних реалій, збільшення обсягів державних витрат і політичних дискусій щодо умов підтримки для тимчасово переміщених осіб. Німеччина, яка надала захист значній кількості українців, сформувала окремий механізм допомоги, але вже з початку 2025 року він буде впорядкований таким чином, щоб відповідати загальним правилам підтримки шукачів захисту. Нові положення зачіпають одразу декілька сфер: порядок призначення виплат, органи, відповідальні за їх надання, інтенсивність перевірок і частоту перегляду рішень. Всі ці зміни поступово формують більш сувору систему, хоча сам закон не вводить спеціально створених виняткових перевірок саме для громадян України.
Ухвалення урядом Leistungsrecht Anpassungsgesetz
Ухвалений урядом Leistungsrecht Anpassungsgesetz закладає основи переходу від виплат за правилами Bürgergeld (SGB II), які українці отримували з 2022 року, до режиму Asylbewerberleistungen (AsylbLG). Цей процес має назву Rechtskreiswechsel і означає не просто технічне перепідпорядкування, а повноцінну зміну нормативної бази, за якою визначаються права й обов’язки заявників.
Відповідно до положень закону, особи, які після 31 березня 2025 року вперше отримують або вперше подають заяву на Aufenthaltserlaubnis за §24 Закону про перебування, потрапляють не до системи Bürgergeld, а до структури AsylbLG. Це автоматично призводить до зміни установи, що здійснює виплати: замість Jobcenter допомогу призначатиме Sozialamt. Окрім цього, заявник переходить під дію принципово іншої філософії соціальної підтримки, яка набагато вимогливіша у питаннях майнової перевірки, передає ІА “ФАКТ”.
Суть «посилених перевірок» у нових правилах
Оскільки політичні комунікації часто подають цей процес як «посилення контролю», важливо уточнити, що мова йде не про створення окремих спеціалізованих процедур для українців. Більш складний режим зумовлений самим характером AsylbLG, де передбачено обов’язок заявника передусім використати власні ресурси.
Майновий ліміт, у межах якого дозволяється зберігати кошти без втрати права на допомогу, є мінімальним і складає 200 євро на одну особу. Усе, що перевищує цей поріг, вважається доступним активом, який необхідно витратити перед зверненням по державну підтримку. Це створює значно жорсткіші умови порівняно з Bürgergeld.
Активи, які підлягають перевірці
Соціальні служби отримують широкий спектр можливостей для оцінки фінансового стану заявника. Під контроль потрапляють:
- банківські рахунки як у Німеччині, так і за її межами;
- депозитні та інвестиційні інструменти;
- накопичувальні страхові продукти;
- нерухомість і транспортні засоби;
- готівка та коштовності.
Обсяг даних, які можуть бути запитані, є значно ширшим за той, що застосовувався в системі Bürgergeld, тому багато сімей, які раніше проходили перевірки без ускладнень, зіткнуться з потребою детальніше обґрунтовувати своє матеріальне становище.
Інструменти фінансового контролю
Соцслужби мають право використовувати повний набір засобів, які дозволяє законодавство AsylbLG. До них належать:
- вимога надання всієї необхідної документації, що підтверджує фінансовий стан;
- аналіз банківських виписок;
- автоматизоване зіставлення даних із податковими відомостями;
- можливість звернення до банківської системи з прямим запитом у разі підозри щодо прихованих активів;
- перевірка інформації з інших видів соціальної допомоги.
Саме через їх використання створюється відчуття «посилених перевірок», хоча юридично вони є типовим інструментом системи AsylbLG.
Санкції за відсутність співпраці із Sozialamt
У новому режимі значну роль відіграє обов’язок заявника активно взаємодіяти з соціальними структурами. Це означає участь у заходах, які рекомендовані установою: від зустрічей і консультацій до інтеграційних курсів та пропозицій роботи. Відмова без поважних причин може стати підставою для застосування санкцій, зокрема тимчасового скорочення або навіть призупинення виплат. Процедура базується на положеннях §1a AsylbLG, що визначають наслідки відсутності співпраці.
Для українців це означає, що пасивність у питаннях працевлаштування чи інтеграції без пояснень призводитиме до фінансових втрат.
Частота переоцінок і короткі строки рішень
Окремо варто звернути увагу на зміну тривалості рішень про надання допомоги. Перехідні положення закону встановлюють максимально можливий термін у шість місяців. Це означає, що кожне призначення виплат стає короткостроковим і потребує регулярного підтвердження потреби.
Заявникам доведеться кілька разів на рік проходити переоцінку, надавати оновлені довідки про доходи, інформацію про активи та банківські виписки. У порівнянні з Bürgergeld, де термін рішень був тривалішим, а перевірки — рідшими, режим AsylbLG набуває характеру системи постійного контролю.
Практичні наслідки для українців
Для українських біженців це рішення призведе до збільшення адміністративних процедур. Соцслужби матимуть право вимагати документи та пояснення щодо будь-яких фінансових операцій, а навіть невеликі заощадження понад визначений ліміт можуть впливати на рішення про надання допомоги.
Тим, хто прибуває до Німеччини після встановленої дати, варто враховувати, що перші місяці перебування супроводжуватимуться активною взаємодією з Sozialamt і необхідністю подати великий обсяг фінансових підтверджень. Окрім цього, працездатні особи повинні бути готовими до участі в програмах працевлаштування, відмова від яких здатна спричинити скорочення соціальної підтримки.
Перехід до Asylbewerberleistungen означає, що система соціальних виплат для українців у Німеччині з 2025 року стає значно суворішою, хоча закон прямо не вводить спеціальних перевірок для окремих груп заявників. Основні зміни пов’язані з характером AsylbLG: низьким майновим лімітом, широкими можливостями контролю, частими переоцінками й обов’язком активної співпраці з соціальними службами. Кожен з цих аспектів може вплинути на життя тих, хто планує отримувати підтримку вперше або готується до перенесення у новий правовий режим.
