Віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов підкреслив гостру потребу України в працівниках відбудови, енергетики та оборони.
Україна домагається повернення додому тих своїх громадян, які шукали притулку в Німеччині, оскільки спустошена війною країна потребує збільшення населення, щоб стати на ноги, пише LB.ua, посилаючись на Politico.
З огляду на те, що після початку великої війни до Німеччини втекло понад мільйон українців, віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов оголосив про плани створити спеціальні центри допомоги, спочатку в Берліні, але згодом і в інших містах, щоб допомогти біженцям знайти роботу, житло та освіту — у тому числі в рідній країні.
“Значна кількість українців серйозно розглядає можливість повернення додому”, — сказав Чернишов німецькому агентству dpa після переговорів з міністром внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер.
Фезер каже, що ці центри, які будуть відомі як “центри єдності”, допоможуть біженцям, які хочуть повернутися додому, а також дозволять тим, хто залишився в Німеччині, більш ефективно інтегруватися.
Видання зазначає, що “щедра” політика Німеччини щодо біженців, яка забезпечила притулок для 1,2 мільйона українців, викликала неоднозначну оцінку всередині країни.
Лідер опозиції Фрідріх Мерц, голова правоцентристського Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і фаворит на посаду канцлера після загальних виборів наступного місяця, раніше звинуватив українських біженців у «соціальному туризмі». Він натякнув, що біженці використовували систему соціального захисту Німеччини, подорожуючи туди й назад в Україну. Його слова викликали різку критику. Пізніше Мерц вибачився.
Згідно з даними Федерального агентства зайнятості Німеччини, наприкінці 2024 року приблизно 240 000 українських біженців працювали за соціальним страхуванням, що значно більше, ніж роком раніше. Однак понад 60 відсотків дорослих біженців з України – жінки, багато з яких стикаються з проблемами, не вдаючись до поєднання догляду за дітьми та роботи.
Чернишов зазначив, що центри єдності також підтримуватимуть біженців, які вирішили залишитися в Німеччині, допомагаючи їм у пошуку роботи та професійної кваліфікації. «Вони не повинні бути тягарем для [німецького] уряду», — сказав він.
Хоча Чернишов підтримує зусилля Німеччини у прийнятті біженців, він насправді має вагомі підстави пропонувати репатріацію: населення України скорочуються, що є результатом десятиліть еміграції, а тепер і війни. За оцінками Києва, від 20 до 25 мільйонів українців живуть за кордоном, у порівнянні з 32 мільйонами всередині країни — різке падіння порівняно з 52 мільйонами, зафіксованими всередині країни в 1991 році.
«Німеччина є надійним партнером», — сказав Чернишов, високо оцінивши роль Берліна у сфері безпеки та гуманітарної допомоги. Але він також підкреслив важливість відновлення робочої сили в Україні: «Репатріанти будуть життєво важливими для нашого відновлення», – сказав він.
Видання зазначає, що центри єдності можуть виявитися делікатним актом балансування — надання підтримки тим, хто залишився, одночасно заохочення добровільної репатріації. Чернишов підкреслив гостру потребу України в працівниках відбудови, енергетики та оборони.
Потенційно ключовим кроком, який може схилити терези у бік повернення додому, є те, що біженці, які працюють у секторах, які вважаються критично важливими для відновлення України, будуть захищені від військових обов’язків, з якими багато хто, особливо молоді чоловіки, зіткнуться після повернення. «Якщо ви працюєте на електростанції, вас не візьмуть», — сказав Чернишов. «У вас є гарантія».
